Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (12) | Реферативна база даних (18) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шамілева Л$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Амоша О. І. Роль та місце соціальних ресурсів в системі місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / О. І. Амоша, Л. Л. Шамілева // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. - 2016. - Вип. 11. - С. 287-293. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkpnuen_2016_11_41 | |||
| 2. | 
Новікова О. Ф. Мобілізація соціальних ресурсів внутрішньо переміщених осіб із промислових регіонів України на забезпечення розвитку територіальних громад [Електронний ресурс] / О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева // Економіка промисловості. - 2016. - № 4. - С. 70-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2016_4_9 | |||
| 3. | 
Амоша О. І. Розвиток трудового потенціалу промисловості на засадах соціальної відповідальності: концептуальне та науково-методичне забезпечення [Електронний ресурс] / О. І. Амоша, Л. Л. Шамілева // Вісник економічної науки України. - 2016. - № 2. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Venu_2016_2_3 | |||
| 4. | 
Антонюк В. П. Оцінка ефективності використання трудового потенціалу промисловості з урахуванням рівня наукоємності її галузей [Електронний ресурс] / В. П. Антонюк, Л. Л. Шамілева // Економічний вісник Донбасу. - 2017. - № 2. - С. 196-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2017_2_26 На основі запропонованої методики здійснено оцінку трудового потенціалу промисловості з урахуванням рівня наукоємності основних видів промислової діяльності. Виявлено помірний взаємозв'язок між рівнем розвитку трудового потенціалу, рівнем наукоємності галузей та продуктивністю праці. Однак він не є характерним для всі видів економічної діяльності у промисловості. Зроблено висновок про недостатньо ефективне використання трудового потенціалу промисловості, про необхідність модернізації промислового виробництва України та формування відповідного його потребам трудового потенціалу. | |||
| 5. |
Новікова О. Ф. Методологічні засади активізації трудових і соціальних чинників сталого економічного зростання [Електронний ресурс] / О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. - 2017. - Вип. 12(2). - С. 150-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkpnuen_2017_12(2)__23 | |||
| 6. | 
Шамілева Л. Л. Соціальна відповідальність у трудовій сфері як фактор економічного зростання [Електронний ресурс] / Л. Л. Шамілева, А. Д. Панькова // Соціально-трудові відносини: теорія та практика . - 2016. - № 1. - С. 147-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stvttp_2016_1_18 | |||
| 7. | 
Шамілева Л. Л. Кон’юнктура ринку праці в Україні: проблеми виміру, збалансованості на середньострокову перспективу (публікація містить результати досліджень, проведених при грантовій підтримці Державного фонду фундаментальних досліджень за проектом Ф71/29-2017) [Електронний ресурс] / Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун // Ринок праці та зайнятість населення. - 2018. - № 1. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rpzn_2018_1_3 | |||
| 8. | 
Новікова О. Ф. Соціальна справедливість у процесах вимушеного переселення: оцінка та пріоритети досягнення [Електронний ресурс] / О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 2. - С. 109-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2019_2_10 Викладено результати наукових досліджень, спрямованих на розробку науково-методичного забезпечення кількісної оцінки рівнів прояву соціальної несправедливості по відношенню до внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за окремими сферами. Мета дослідження - оцінка рівня прояву соціальної несправедливості щодо ВПО за основними сферами життєдіяльності за розробленою та апробованою авторською методикою. Систематизовано основні напрями прояву дискримінації з оцінкою рівнів за кожною складовою. Використано зрівняльний підхід із базової концепції соціальної справедливості, який визначає ступінь реалізації базових принципів соціальної справедливості в основних сферах життєзабезпечення ВПО та постійного населення. За розробленою та апробованою методикою оцінки рівня соціальної справедливості визначено, що захищеність матеріального добробуту ВПО на 29 % нижче, ніж постійного населення, а рівень бідності серед ВПО на 72 % вище, ніж постійного населення за критерієм депривації "змушені заощаджувати навіть на харчуванні". Рівень економічної захищеності на ринку праці на 30 % нижче, ніж серед постійного населення, а рівень доступності ринку соціальних послуг для ВПО - на 33 %. У ВПО на 22 % менше можливості одержати медичні послуги, майже на 50 % - придбати ліки, 22 % ВПО констатують, що їм бракує коштів для оплати оренди житла та житлово-комунальних послуг. За самооцінкою 57 % ВПО, рівень інтегрованості їх у територіальні громади нижчий, ніж у постійного населення. Недостатнє забезпечення соціальної справедливості відносно переселенців відмітили 96 % ВПО, цю ж оцінку щодо ВПО дало 88 % постійного населення. | |||
| 9. |
Хандій О. О. Вплив цифрових трансформацій на економіку та сферу праці: соціально-економічні ризики та наслідки [Електронний ресурс] / О. О. Хандій, Л. Л. Шамілева // Економічний вісник Донбасу. - 2019. - № 3. - С. 181-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2019_3_24 Цифровізація економіки та суспільства впливає на зміну соціально-трудових відносин, трансформує кількісно та якісно взаємозв'язки учасників трудових і виробничих відносин, що створює нові можливості розвитку для суспільства та нові загрози на всіх рівнях цифрової економіки. Розглянуто внутрішні та зовнішні фактори і умови формування соціально-економічних ризиків в системі соціально-трудових відносин за умови цифровізації економіки, систематизовано проблеми та наслідки цифровізації за агрегованими видами: економічні, соціально-економічні, соціальнопсихологічні, інформаційно-комунікативні, політичні, безпекові. Обгрунтовано, що до найбільш вагомих і вірогідних соціально-економічних ризиків належать ризики втрати роботи і основних джерел життєзабезпечення, втрати можливості соціального захисту та соціального забезпечення; втрати соціального статусу та можливості його підвищення; ризики формування психологічної залежності та деградації особистості, соціального відторгнення та дезадаптації людини в суспільстві. Запропоновано оцінку вірогідності прояву ризиків у системі соціально-трудових відносин за умови цифровізації економіки здійснювати з використанням методології пат-аналізу, яка дозволяє визначити причинно-наслідкові зв'язки, що виникають при формуванні можливостей прояву визначених ризиків. | |||
| 10. |
Іванов С. В. Тенденції розвитку транспортно-логістичної системи Придніпровського економічного району [Електронний ресурс] / С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Л. Л. Шамілева, Н. В. Трушкіна // Вісник економічної науки України. - 2019. - № 2. - С. 143-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Venu_2019_2_25 | |||
| 11. | 
Шамілева Л. Л. Резерви розвитку соціального і трудового потенціалів України [Електронний ресурс] / Л. Л. Шамілева, О. О. Хандій // Економіка України. - 2019. - № 4. - С. 58-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2019_4_7 Обгрунтовано, що для економічного зростання дуже важливо визначити резерви збільшення соціального і трудового потенціалів (СТП), а також активізації суб'єктів соціально-трудових відносин для мобілізації наявних резервів. Запропоновано оцінювати резерви зростання та рівень розвитку СТП за допомогою їх інтегрального показника. Показано, що його розрахунок здійснюється за допомогою системи показників та індикаторів виміру за такими складовими: демографічна, здоров'я та санітарний стан населення, матеріальна забезпеченість, соціально-трудова сфера, зокрема, зайнятість та соціально-трудові відносини, освіта, культура, інформаційно-комунікативні послуги, соціальна згуртованість та єдність, соціальні ризики та соціальне виключення, соціальна інфраструктура. Розкрито, що використання факторного аналізу дозволило оцінити кількісний вплив усіх складових елементів на інтегральний показник СТП. Розраховано резерви зростання для чинників, які гальмують їх розвиток. Показано, що загальні обсяги резерву можуть становити близько половини інтегрального показника СТП. Виявлено, що найвагоміші резерви зосереджено в підсистемах "Соціальна інфраструктура", "Соціальна згуртованість та єдність" і "Зайнятість". За кожною складовою деталізовано чинники, які найбільшою мірою визначають резерви за умови їх активізації та мобілізації. Розкрито, що реалізація заходів з використання резервів збільшення соціального потенціалу пов'язана з поліпшенням соціально-економічної ситуації, забезпеченням політичної свободи, формуванням серед населення політичної та громадської активності. Доведено, що резерви розвитку трудового потенціалу забезпечуються завдяки посиленню якості робочої сили, що безпосередньо пов'язано з освітою, збільшенню витрат на освіту за всіма джерелами фінансування, підвищенню рівня пенсійного забезпечення та зменшенню злочинності, зниженню рівня інвалідності та старіння населення, зменшенню навантаження на 1 робоче місце, забезпеченню підвищення рівня зайнятості, скороченню зайнятості в неформальному секторі, неповної зайнятості, зменшенню тяжкості виробничого травматизму. | |||
| 12. |
Новікова О. Ф. Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України [Електронний ресурс] / О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, А. Д. Шастун // Економічний вісник Донбасу. - 2020. - № 2. - С. 187-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2020_2_22 Визначено та проаналізованого перспективи змін у трудовій сферіза умов цифровізації. Аналіз проведено за двома сценаріями розвитку України: інерційним та цільовим. Об'єктом дослідження є трудова сфера з певною системою соціально-трудових відносин, яка змінюється в умовах цифрових трансформацій. За результатами дослідження визначена система чинників та наслідків впливу цифровізації на трудову сферу, яка дала можливість змоделювати систему формування соціально-економічних ризиків, що обумовлені цифровізацією економіки. Запропоновано використання науково-методичного підходу, який базується на Концепції ПАТ-аналізу. Це дозволило оцінити соціальні ризики навіть при змінах вихідних показників. Визначено зміни у трудовій сфері при цифрових трансформаціях за інерційним та цільовим сценаріями розвитку економіки України. За результатами аналізу, при збереженні низького рівня економічного розвитку, застарілих технологічних укладів промисловості (інерційний сценарій), очікується пом'якшення прояву окремих видів соціальних ризиків. Але така перспектива розвитку обумовлює деградацію всієї економічної системи, падіння конкурентоздатності країни і, як наслідок, зниження матеріального добробуту населення. За цільовим сценарієм прогнозуються два протилежних процеси з негативними наслідками, які безпосередньо пов'язані зі ступенями впровадження цифровізації. Один - обумовлює зростання зовнішньої трудової міграції, другий - безробіття. Створено умови для прекарізації ЕАН та незахищеної зайнятості, посиляться ризики соціального відторгнення та соціальної ізольованості. Переваги запропонованого науково-методичного підходу до оцінки соціальних ризиків щодо застосування ПАТ-аналізу полягає в його універсальності, що забезпечує можливість використання навіть при зміні вихідних показників та включенні причинно-наслідкових зв'язків та ймовірностей прояву ризиків без порушення основної моделі концепції. | |||
| 13. |
Хандій О. О. Забезпечення економічного зростання на засадах сталого розвитку: державне регулювання соціально-трудовими чинниками [Електронний ресурс] / О. О. Хандій, Л. Л. Шамілева // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. - 2019. - Вип. 14. - С. 143-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkpnuen_2019_14_22 | |||
| 14. |
Шамілева Л. Л. Розвиток трудової сфери на засадах соціальної відповідальності як соціальний ресурс економічного зростання [Електронний ресурс] / Л. Л. Шамілева // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. - 2018. - Вип. 13. - С. 182-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkpnuen_2018_13_26 | |||
| 15. |
Шамілева Л. Л. Оцінка впливу фінансово-економічної кризи та пандемії COVID-19 на національний ринок праці [Електронний ресурс] / Л. Л. Шамілева, О. О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. - 2020. - № 3. - С. 177-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2020_3_21 Досліджено вплив карантинних обмежень під час світової пандемії COVID-19 та фінансово-економічної кризи на національний ринок праці. На основі оцінок очікуваних обсягів виробництва у 2020 р. та за умови збереження досягнутого рівня продуктивності праці у попередні роки визначено можливі зміни кількості зайнятих у різних галузях економіки України. Надана характеристика негативним тенденціям скорочення попиту на персонал за галузями промисловості, у будівництві, в сфері послуг. Розраховано очікуваний обсяг вивільнення робочої сили та зростання кількості безробітних протягом кризового періоду 2020 - 2021 рр. Запропоновано часові три етапи виходу з економічної рецесії та подолання економічних наслідків карантину, які обумовлюють зміст, характер і глибину прояву соціальних ризиків у системі соціально-трудових відносин та в сфері зайнятості. Визначено послідовність прояву соціальних ризиків, пов'язаних зі зниженням ділової активності підприємств, карантинними обмеженнями та інтенсифікацією цифровізації економіки та суспільства. | |||
| 16. |
Хандій О. О. Досвід роботи вітчизняних підприємств в умовах карантинних обмежень: соціально-трудові аспекти [Електронний ресурс] / О. О. Хандій, Л. Л. Шамілева // Вісник економічної науки України. - 2020. - № 2. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Venu_2020_2_14 | |||
| 17. |
Новікова О. Ф. Формування концептуальних засад цифрової трансформації освіти та науки України [Електронний ресурс] / О. Ф. Новікова, В. П. Антонюк, В. І. Ляшенко, Н. А. Азьмук, Я. В. Остафійчук, Л. Л. Шамілева, О. В. Панькова, І. М. Новак, А. Д. Шастун, О. Ю. Касперович // Вісник економічної науки України. - 2021. - № 1. - С. 190-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Venu_2021_1_26 | |||
| 18. |
Новікова О. Ф. Оцінка стану і змін у трудовій сфері та забезпеченні якості трудового життя за умов цифровізації економіки [Електронний ресурс] / О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, О. О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. - 2021. - № 3. - С. 191-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2021_3_25 Представлено оцінку стану трудової сфери та якості трудового життя в умовах цифровізації економіки та суспільства. Загальні умови забезпечення та формування гідної якості трудового життя оцінено на підурунті зміни макроекономічних показників економічного розвитку в цілому та цифрового сектору з визначенням ефективності використання витрат живої праці. Охарактеризовано частку цифрового сектору у структурі національної економіки, продуктивність праці зайнятих у цифровому секторі порівняно з загальнонаціональними показниками. Проаналізовано динаміку зміни основних соціально-економічних індикаторів розвитку трудової сфери України за 2013 - 2020 рр. та структурні трансформації зайнятості за видами економічної діяльності. Оцінено зміни прекаріату в Україні за 2013 - 2020 рр. та його частки в чисельності зайнятого населення. Надана характеристика динаміці номінальної, середньої, мінімальної заробітної плати в контексті забезпечення якості трудового життя. Проаналізовані соціальні орієнтири в системі оплати праці та зміни соціально-економічних індикаторів в Україні за досліджуваний період. Наведено результати суб'єктивної оцінки умов трудової діяльності, рівня незадоволеності своєю роботою. | |||
| 19. |
Хандій О. О. Взаємозв'язок між соціально-економічними трансформаціями та формуванням нової якості життя [Електронний ресурс] / О. О. Хандій, Л. Л. Шамілева, Д. А. Кобцева // Вісник економічної науки України. - 2021. - № 2. - С. 142-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Venu_2021_2_19 | |||
| 20. | 
Новікова О. Ф. Методологічні підходи до оцінки впливу процесу цифровізації економіки на попит і пропозицію робочих місць [Електронний ресурс] / О. Ф. Новікова, О. О. Хандій, Л. Л. Шамілева, О. В. Панькова // Бізнес Інформ. - 2022. - № 1. - С. 251-261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2022_1_38 Надано оцінку змін, які очікуються щодо попиту та пропозиції робочих місць на національному ринку праці за умов цифровізації економіки. Визначено суперечливість прогнозних даних і причини, що їх обумовлюють. Обгрунтовано необхідність і можливість здійснення прогнозних оцінок попиту та пропозиції робочої сили за сценаріями розвитку національної економіки. За прогнозними оцінками розраховано зміни зайнятості за окремими видами економічної діяльності у 2025 - 2030 рр. за інерційним і цільовим сценаріями та встановлено наслідки їх реалізації та вплив на попит і пропозицію робочої сили. Визначено співвідношення попиту та пропозиції робочої сили та зайнятого населення на ринку праці на 2025 р. і надлишок чисельності зайнятого населення за різними сценаріями економічного розвитку. Зроблено висновок, що за умови реалізації інерційного сценарію без прискореної цифровізації пропозиція робочої сили буде на 7 % більше, ніж попит. При втіленні сучасних цифрових та інформаційно-комунікативних технологій майже 29,1 % від потенційно можливої пропозиції робочої сили може залишитися за межами зайнятості. За умови суттєвого зростання економіки з урахуванням Цілей сталого розвитку (ЦСР) без прискореної цифровізації попит і пропозиція робочої сили практично будуть збалансовані за результатами розрахунків. З урахуванням втілення цифрових та інформаційно-комунікативних технологій надлишок робочої сили серед зайнятих може досягти 20,9 % від загального обсягу пропозиції. Зазначено, що незбалансованість на ринку праці, яка виникає за умов втілення процесів інтенсивної цифровізації, поряд з іншими соціальними ризиками у сфері зайнятості, буде супроводжуватися зростанням обсягів трудової міграції. Акцентовано увагу на тому, що без упровадження сучасних інформаційних і цифрових технологій Україна може залишитися на узбіччі світового економічного та науково- технічного прогресу, при цьому за цих умов реалізація цільового сценарію практично буде неможлива. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |